Евенпул, «Арсенал» і мрія підлітка про Прем'єр-лігу
Дворазовий чемпіон світу зізнався: у 12 років його кликали на оглядини чотири англійські топ-клуби — включно з «Арсеналом», чию історичну перемогу він тепер бачить як особисте натхнення перед Тур де Франс.
Запрошення з Лондона й Манчестера
Перед суботнім фіналом Ліги чемпіонів між «Арсеналом» і ПСЖ Ремко Евенпул в інтерв'ю Sporza розкрив маловідому деталь свого дитинства. Майбутній дворазовий чемпіон світу зростав не лише як велогонщик: до переходу у велоспорт він був серйозною футбольною надією, пройшовши академії «Андерлехта» та ПСВ. І в цей самий період — у 12 років — отримав одразу чотири запрошення з Англії.
«Дитиною я навіть отримав запрошення поїхати на тестування в "Арсенал"», — розповів Евенпул. «Тоді ж мене кликали "Челсі", "Манчестер Юнайтед" і "Фулгем". Але мені було лише дванадцять, і я вважав, що це занадто рано».
Він залишився в бельгійських академіях, а трохи згодом остаточно перейшов у велоспорт — і, як показав час, зробив абсолютно правильний вибір.
«Якщо Арсенал може — то й ми можемо»
Тепер його улюблені «каноніри» нарешті виграли титул Прем'єр-ліги — уперше за 22 роки. Сам Евенпул дізнався про це з готельного номера: «Я сидів у кімнаті, звичайно ж, у футболці "Арсеналу". Я носив ту футболку два дні поспіль — мабуть, це був мій талісман». Святкувати, за його словами, довелося дуже стримано: «У мене є сусід по кімнаті, тож зовсім зірватися не виходило. Але танець радості був, і кілька пісень я заспівав».
Це натхнення ідеально вписалося в підготовку до головної цілі сезону. Напередодні фіналу Ліги чемпіонів проти ПСЖ сам Евенпул називає історію свого клубу прямим джерелом мотивації перед Тур де Франс:
«"Арсенал", попри все, продовжував вірити й багато працювати. Я теж їду на Тур із величезними амбіціями. І якщо "Арсенал" зміг після такого довгого очікування — то й ми можемо повірити у свої сили. Це вже саме по собі дає мені неймовірний поштовх».
Для Евенпула, який цьогорічний Тур де Франс розглядає як одну з найголовніших можливостей у кар'єрі (він уже дворазовий чемпіон світу і чи не єдиний, хто стабільно здатний триматися на рівних із Погачаром), такий переможний настрій перед липневою битвою — точно не зайвий.