Як формується програма Гранд-турів: три роки роботи заради 21 дня гонки

Коли вболівальники дивляться на новий маршрут Тур де Франс і захоплюються краєвидами чи жахаються профілю етапів, мало хто замислюється: ця карта — результат майже трирічної роботи цілої команди людей. Розберемося, як насправді народжується маршрут найбільшої велогонки світу.

Три роки до старту: хто і коли починає роботу

Робота над маршрутом кожного видання Тура стартує за три роки до самої гонки. Саме тоді директор Тура Крістіан Прюдом визначається з містом, яке прийме Grand Départ (офіційний старт). Далі він обирає напрямок руху пелотону та відбирає міста старту й фінішу для кожного з 21 етапу зі списку з приблизно 300 кандидатів (включно з 50 закордонними).

За словами Прюдома, головний критерій — не лише спорт:

«Якби ми враховували тільки спортивні питання, ми щороку опинялись би на півдні Франції — там можна робити що завгодно: рівнина, середні гори, дуже важкі гори».

Прюдом надає перевагу етапам, які можна «прочитати по-різному» — де і фаворити генерального заліку, і відривники мають рівні шанси на успіх.

Коли 21 місто визначено, естафету перебирає директор маршруту Тьєррі Гувену — колишній профі, який детально прокладає точний 3000-кілометровий шлях. Ця робота починається одразу після завершення попереднього Тура:

«Наприкінці серпня Крістіан дає мені список міст-етапів. З цього моменту це забирає весь мій час. Загалом я проєктую маршрут за один місяць, бо все має бути готово до 25 вересня», — розповідає Гувену.

Процес рідко обходиться без форс-мажорів: іноді дороги доводиться терміново змінювати через місцеві спалахи хвороб або ремонти, узгоджуючи деталі з регіонами буквально до останнього сантиметра.

Жорсткі рамки UCI: правила, які не можна порушувати

Маршрут — це не чиста фантазія, а суворе балансування у регламенті Міжнародного союзу велосипедистів (UCI):

• Дистанція: загальна довжина не може перевищувати 3500 км.
• Тривалість: від 15 до 23 днів (з урахуванням двох обов'язкових днів відпочинку).
• Середня денна дистанція: 180 км. Максимальна довжина одного етапу — 240 км (лише у виняткових випадках за погодженням — до 260 км).
• Розділка: максимальна довжина індивідуальної чи командної гонки на час — 60 км.
• Зони годування: пункт роздачі мусеток завжди розташований у середній частині траси, адже годування заборонене на перших 30 км та останніх 20 км етапу.

Фінансова сторона: скільки коштує потрапити на карту Тура

Включення міста до маршруту — це результат жорсткого та платного тендеру. За даними ASO, французькі міста платять близько 90 000 євро за право прийняти старт етапу і 130 000 євро — за фініш. На ці ~30 слотів щороку претендують до 300 міст.

Зовсім інші суми викладають за право прийняти Grand Départ:

• Копенгаген (2022), Більбао (2023) та Флоренція (2024) заплатили ASO приблизно по 6 млн євро кожен лише за право проведення.
• Барселона (2026) за вихід гонки зі своїх вулиць заплатила 7–8 млн євро.
• Загальний бюджет з урахуванням інфраструктури часто подвоюється. Наприклад, у 2014 році прийоми етапів у Йоркширі та Лондоні коштували ASO 4,2 млн фунтів стерлінгів, а сукупні витрати регіонів на організацію виросли до 29,4 млн фунтів.

Попри такі цифри, внески міст складають лише ~5% доходу ASO. Основну виручку формують продажі телеправ (близько 50%, контракт із France TV оцінюють у 25 млн доларів на рік) та спонсорські контракти (близько 40%, включно з рекламною караваною з 33 брендів).

Навіщо це містам? Тур безкоштовний для глядачів уздовж доріг, але вигода лежить у площині туризму. Дослідження PriceLabs показало, що під час приїзду Тура бронювання житла на Alpe d'Huez зросло на 430%, тоді як великі мегаполіси на кшталт Парижа отримують помірніший приріст (+17%). Саме маленькі гірські містечка отримують колосальний економічний імпульс за один вікенд.

Маршрут-2026 як ідеальний приклад

Маршрут цьогорічного Тура чудово демонструє цю бізнес-логіку:

1. Історичний Grand Départ у Барселоні.
2. Свідомий акцент на південній частині країни для збалансування з північним маршрутом минулого року.
3. Перший в історії подвійний фініш на Альп-д'Юєз для максимального медійного та туристичного вибуху.
4. Фінальна розв'язка через бруківку Монмартру з трьома підйомами по вулиці Лепік перед традиційними Єлисейськими Полями.

Маршрут проєктується як режисерський сценарій: кожен етап має тримати інтригу та залучати глядачів до останніх метрів дистанції.